​Чи виправдає створення Бюро фінансових розслідувань сподівання бізнес-середовища?

12.09.2019

Необхідність припинення необґрунтованого втручання правоохоронних органів у діяльність бізнесу обговорюється у державі вже не перший рік. Експертне середовище неодноразово висловлювало думку про те, що «діяльність» чисельних підрозділів правоохоронних органів, до компетенції яких віднесено розслідування правопорушень у економічній сфері, замість ефективної боротьбі із злочинністю та корупцією створює реальну загрозу розвитку економіки.

Юридична фірма «Салком» протягом 25 років здійснює правозахисну діяльність та має великий досвід як конструктивної співпраці з правоохоронними органами, так і протистояння відверто незаконним та подекуди злочинним діям цих податкових та правоохоронних органів. Наглядним прикладом такого протистояння незаконним діям податкових органів держави є, зокрема, розглянута ЄСПЛ справа «Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України» (Заява №70297/01) (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/980_444).

Старший партнер, генеральный директор юридичної фірми «Салком» Валерій Лукомський у книзі Механізми захисту прав в Україні (К.: ПрАТ «Юридична практика», 2016.) описуючи цю справу, як безпосередній її учасник зазначав, що на рейдерському захопленні товарного складу ТОВ «Терем ЛТД» нагріли руки «перевертні в погонах», конкретні співробітники податкової міліції. Нікого з них до персональної відповідальності не притягнуто. У підсумку за протиправні дії податкової міліції розрахувалася Держава Україна, тобто кожен із нас — пересічних платників податків. Мінус один мільйон доларів — це недоотримання стипендій, пенсій, соціальних виплат. Та й це лише на перший погляд. Загалом, після пограбування бізнесу компанія «Терем» припинила існування. Звестися на ноги після такого удару практично нереально. У результаті держава за п’ять з лишком років недоотримала до бюджету мільйони гривень податків, які працюючий бізнес справно платив до своєї вимушеної зупинки. Сотні співробітників колективу на певний час залишилися без роботи і без засобів до існування. Та персональної відповідальності за це так ніхто й не поніс.

Наша держава давно потребує змін, які б унеможливили існування ситуацій, подібних до справи компанії «Терем». Сьогодні бізнес-середовище обговорює черговий законопроект, який передбачає створення нового органу, що має замінити податкову міліцію і об’єднати у собі всі повноваження щодо розслідування правопорушень у економічній сфері. Це поданий до Верховної Ради України 30.08.2019 року проект Закону України про Бюро фінансових розслідувань, зареєстрований за №1208, ініціатором якого є народний депутат України Гетманцев Данило Олександрович, голова комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики.Слід зазначити, що дискусія щодо створення окремого правоохоронного органу, що відповідатиме за економічні та фінансові злочини ведеться у суспільстві вже декілька років. Це питання обговорювалося і представниками бізнесу, і представниками правоохоронних органів та відповідних міністерств та відомств, політиками та депутатами. За результатами цієї дискусії у Верховну раду було подано п'ять законопроектів про створення такого органу. При цьому найбільшу дискусію викликали законопроект про Службу фінансових розслідувань, який було розроблено Міністерством фінансів, та законопроект Ніни Южаніної про Національне бюро фінансової безпеки України, зареєстрований у Верховній Раді 19.03.2018 року за № 8157, який гаряче підтримував п'ятий президент України Петро Порошенко. Але жоден з цих законопроектів не дійшов до розгляду парламентом в першому читанні.

У світлі подій сьогодення напевно слід пригадати думки представників експертного та бізнес-середовища щодо законопроекту Ніни Южаніної, який на той час у кулуарах парламенту називався як «президентський».
Так, на думку експертів «Реанімаційного пакету реформ», у проекті закону про Національне бюро фінансових розслідувань були наявні такі недоліки:
- дублювання функцій правоохоронних органів;
- обмеження повноважень НАБУ щодо розслідування корупційних злочинів в бюджетній сфері;
- сфера повноважень Національного бюро з фінансових розслідувань у законопроекті чітко не окреслена, через що орган може стати інструментом розправи як із незручними компаніями, так і громадянами;
- законопроект вводить нову підставу для оперативно-розшукової діяльності — «наявність аналітичного продукту НБФБ»;

Також, як зазначав на сторінках Інтернет видання «Економічна правда» експерт «Реанімаційного пакету реформ» Володимир Петраковський, президент наділяється повноваженнями щодо організації конкурсу з призначення керівника бюро, членів конкурсної комісії з відбору керівника бюро, призначення та звільнення керівника цього відомства. Проект також передбачає, що НБФБ підзвітне парламенту та президенту (https://www.epravda.com.ua/columns/2018/03/13/634889/)

Як бачимо, «президентський» законопроект № 8157 про Національне бюро фінансової безпеки України депутатським корпусом сприйнятий не був.
Яка ж буде доля нового законопроекту №1208 та чим він відрізняється від попереднього?
Відповідно статті 1 проекту Закону №1208 Бюро фінансових розслідувань — це центральний орган виконавчої влади, який реалізує державну політику з питань запобігання, виявлення, припинення, розслідування та розкриття кримінальних правопорушень у сфері господарської діяльності, які прямо чи опосередковано заподіюють шкоду публічному інтересу у сфері фінансів.

Діяльність Бюро фінансових розслідувань спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів України.
Бюро фінансових розслідувань складається з центрального апарату і територіальних управлінь, яких за кількістю не може бути більше ніж 7. Кількість працівників та розмір їх окладів буде визначатися Кабінетом Міністрів України (стаття 13).

Керівник Бюро призначається і звільняється Кабміном за поданням Міністра фінансів (стаття 14).

Основні завдання Бюро фінансових розслідувань визначені у статті 4 проекту Закону, якими зокрема є:
1) запобігання, виявлення, припинення, розслідування та розкриття кримінальних правопорушень у сфері господарської діяльності, які прямо чи опосередковано завдають шкоди публічному інтересу у сфері фінансів, а також пов’язаних з ними інших кримінальних правопорушень у сфері господарської діяльності та проти власності;
2) участь у забезпеченні безпеки держави шляхом комплексної протидії кримінальним правопорушенням, які несуть суттєвий негативний вплив на національну економіку, сприяють її тінізації, масштабній недобросовісній конкуренції, витоку капіталу та іншим негативним явищам, які уповільнюють темпи економічного зростання та загрожують національним інтересам у сфері економіки.
3) підготовка пропозицій щодо формування державної політики у сфері комплексної протидії кримінальним правопорушенням, протидія яким віднесена до компетенції Бюро фінансових розслідувань та передача їх в установленому законом порядку на розгляд Кабінету Міністрів України через Міністра.

Розділ VI Перехідні положення проекту Закону передбачають внесення змін у статті 216 КПК України, зокрема, частини 3. Передбачається віднести до основної підслідності Бюро фінансових розслідувань кримінальних правопорушень детективами Бюро фінансових розслідувань за 25 статтями Кримінального кодексу (статті 204, 205, 205-1, 206, 206-2, 209, 209-1, 210, 211, 212, 212-1, 218-1, 219, 220-1, 220-2, 222-1, 223-1, 223-2, 224, 229, 231, 232, 232-1, 232-2, 233 КК), додаткової підслідності – 5 статей (статті 192, 200, 216, 358, 366), а також досудове розслідування за статтею 222 КК (якщо розмір предмета злочину або завданої ним шкоди в тисячу п'ятсот і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлений законом на час вчинення злочину).

Таким чином Бюро фінансових розслідувань буде проводити розслідування всіх економічних злочинів проти держави, тоді як розслідування цих злочинів буде вилучене із підслідності Національної поліції, Служби безпеки України та Податковій міліції. Слід при цьому зазначити, що законопроект не передбачає ліквідацію будь яких структурних підрозділів у МВС, Національній поліції та СБУ.

Вже на цей час за повідомленням Інтернет видання Інтерфакс – Україна прем'єр-міністр Олексій Гончарук завив, що очікує від СБУ слідом за МВС ліквідації управління по боротьбі з економічною злочинністю. «УБЕЗ вже пішло в минуле. Це ще не завершений процес, але це вже перші сильні кроки, які вказують на те, що правоохоронні органи повинні змінити своє ставлення до бізнесу. Ми очікуємо, що Служба безпеки України зробить так само, як мінімум - на рівні тих практик, які існують зараз», - заявив він на зустрічі уряду з експортною ІТ-індустрією в Києві 04.09.2019 року. (https://interfax.com.ua/news/political/611155.html)
Згідно із Законопроектом, Бюро може обмінюватися інформацією з іншими правоохоронними та державними органами та матиме прямий доступ до автоматизованих інформаційних і довідкових систем, реєстрів і банків даних, власником яких є державні органи або органи місцевого самоврядування, зокрема наступних державних органів: Податкова і прикордонна служби, Національний банк України, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку, Центральний депозитарій цінних паперів, Фонд держмайна України. Бюро також матиме право користуватися державними і урядовими засобами зв’язку і комунікацій, мережами спеціального зв’язку та іншими технічними засобами.

Проект Закону №1208 встановлює обов’язок Антимонопольний комітет України, Фонду держмайна України, органу державного фінансового контролю в Україні, а також інші державні органи з метою запобігання і протидії кримінальним правопорушенням, віднесеним до підслідності Бюро (1) передавати в бюро відомості, які можуть свідчити про економічні правопорушення; (2) проводити за запитом Бюро у межах своєї компетенції ревізії, перевірки та інші дії щодо контролю за дотримання законодавства України фізичними та юридичними особами.

Щодо питання залежності/незалежності Бюро. У проекті закону закріплюються положення про те, що втручання органів державної влади і місцевого самоврядування, політичних партій, громадських об'єднань, інших юридичних осіб, а також фізичних осіб, у роботу Бюро заборонено. Також, міністру фінансів або будь-яким іншим посадовим особам міністерства забороняється давати будь-які письмові або усні вказівки, доручення або розпорядження співробітникам Бюро у конкретних кримінальних провадженнях і оперативно-розшукових справах.

У пояснювальній записці до проекту Закону №1208 приводяться такі аргументи на користь створення Бюро фінансових розслідувань, зокрема:
- законопроект розроблено з метою розділення сервісної та правоохоронної функцій податкової служби, ліквідація податкової міліції, оптимізація структури та чисельності органів, які ведуть боротьбу зі злочинами у сфері фінансів, усунення дублювання їх функцій

- створення Бюро призведе до суттєвого зменшення податкового тиску на бізнес; - існування спеціалізованого органу з боротьби з одним явищем (наприклад, податковими злочинами), призводить до того, що сам такий орган починає виступати запорукою існування злочинів.
- прийняття Закону призведе до більш ефективної діяльності правоохоронних органів у сфері формування та використання фінансових ресурсів держави та її економічної безпеки, і як наслідок, зменшення тіньового бізнесу в Україні та збільшенні надходжень податків та зборів, оптимізації структури правоохоронних органів, матеріально-технічної бази та скорочення загальної кількості працівників, що протидіють злочинності у сфері фінансів.

Також у пояснювальній записці наводиться прогноз результатів прийняття законопроекту, який на думку авторів сприятиме:
- покращенню загального стану підприємницького середовища шляхом переходу ДФС України від наглядово-каральної функції до обслуговуючої функцій;
- налагодженню партнерських відносин між бізнесом та контролюючими органами;
- ефективності дій правоохоронних органів в боротьбі зі злочинами у сфері фінансів;
- підвищенню позиції України в рейтингу легкості ведення бізнесу Doing Business, що здійснюється експертами Світового банку.

Маємо сподівання, що цей Закон, у разі прийняття його Верховною Радою України, виправдає наведений вище прогноз.